STEM-освіта

 

"Ми живемо в світі, який не розбитий на дисципліни: це світ включає в себе прояви кількох областей досліджень (науки) фактично акумульованих через

обставини повсякденного життя..“

Jonathan W. Gerlach, консультант зі STEM-навчання

Одним із напрямків інноваційного розвитку природничої освіти є система навчання  STEM, завдяки якій здобувачі освіти розвивають логічне мислення та технічну грамотність, вчаться вирішувати поставлені задачі, стають новаторами, винахідниками. STEМ-освіта дозволить зміцнити та вирішити найбільш актуальні проблеми майбутнього

Головна мета впровадження  STEM-освіти полягає у реалізації  державної політики з урахуванням нових вимог Закону України «Про освіту» щодо посилення розвитку науково-технічного напряму в навчально-методичній діяльності на всіх рівнях; створенні науково-методичної бази для підвищення творчого потенціалу молоді та професійної компетентності науково-педагогічних працівників.

Сьогодні Україна знаходиться на шляху інтенсивного розвитку і потребує значної кількості висококваліфікованих спеціалістів в інноваційній сфері, які стануть запорукою успішного економічного розвитку та конкурентоспроможності нашої держави в найближчому майбутньому.

Одним із напрямків інноваційного розвитку природничої освіти є система навчання STEM (Science - наука, Technology - технологія, Engineering - інженерія, Mathematics - математика), завдяки якій здобувачі освіти розвивають логічне мислення та технічну грамотність, вчаться вирішувати поставлені задачі, стають винахідниками.

Впровадження в освітній процес методичних рішень STEM-освіти дозволить поєднати науку зі знаннями, сформувати в учнів найважливіші  характеристики, які визначають компетентного фахівця:

         - уміння побачити проблему;       

         - уміння побачити в проблемі якомога більше можливих сторін і зв’язків;

 - уміння сформулювати дослідницьке запитання і шляхи його вирішення;

- гнучкість як уміння зрозуміти нову точку зору і стійкість у відстоюванні своєї позиції;

- оригінальність, відхід від шаблону;    

- здатність до перегрупування ідей та зв’язків;       

- здатність до абстрагування або аналізу;      

- здатність до конкретизації або синтезу;

- відчуття гармонії в організації ідеї.